Главная » Статьи » Мои статьи

З декрету на волю…

З декрету на волю… (газета "ВСІМ")

Вихід з декретної відпустки є важким переживанням, як для мами, так і для дитини

Годування, прання, прасування та прогулянки… Три роки життя в одному ритмі змушує мам тремтіти від думки, що прийдеться відпустити дитину в дитячий садок, а самій повертатися на роботу. Досить важко непомітно перевтілитися з домогосподарки на бізнес-леді, адже за тисячу дев’яносто п’ять днів можна звикнути до ролі хатньої робітниці і втратити бажання взагалі йти працювати

«Ще задовго до народження дитини, я знала, що буду змушена пожертвувати своєю роботою і віддати дитині увесь свій час. Я цього не боялася. Перший місяць після пологів був важкий, але потім я втягнулася і звикла, що мій десь складається з годування, прибирання, прання та прасування, прогулянок на дворі та купання дитини. Одного разу я вийшла на годину в центр міста і почуття, які я тоді відчула, змусили мене замислитися. Я відразу відчула дискомфорт, і мені захотілося повернутися в свій двір. Я злякалася… Водночас, я усвідомлювала, що мені доведеться повертатися на роботу, чого я дуже боюся», - розповіла 27-річна хмельничанка Олена Сторожук.

Досить часто вихід з декретної відпустки жінка переживає складніше, ніж пологи. Перший робочий день після трьохрічного відпочинку прирівнюється до випускних іспитів або вступу у навчальний заклад. Час адаптації триває досить складно, тому ще задовго до виходу на роботу потрібно підготуватися як самій мамі, так і дитині.

«Переважна більшість жінок все-таки хочуть повернутися на роботу, не лише задля того, аби одягнути вишукану сукню та зробити макіяж, а й для того, щоб відчути себе не тільки мамою, але й жінкою. Процес адаптації повинен розпочатися ще до виходу на роботу, адже як матері, так і дитині потрібно звикнути до того, що менше часу вони проводитимуть разом», - сказала практичний психолог Наталія Ханецька.

Підтримка сім‘ї, чоловіка та друзів просто необхідна. Ще до виходу на роботу потрібно залучати бабусю або няню до виховання дитини. В цей час варто пробігтися по магазинах у пошуках нового одягу на роботу або просто погуляти в центрі міста. Дитина повинна звикати, що її мама буде рідше з нею, тому такі тренування підуть на користь їм обом.

На думку Наталії Ханецької, якщо жінка, вийшовши на роботу, нарікає, що через брак часу не бачить, як росте її дитина, то процес адаптації не відбувся.

Великий відсоток жінок зовсім не переймаються закінченням декретної відпустки, а деякі навіть і продовжують її. Бути мамою – це найважча професія, переконані вони. І це дуже добре… Адже жінка, яка доглядає за дитиною і відчуває, що самореалізується, не потребує повернення на роботу. До того ж, такі домогосподарки досить рідко перетворюються на жінок з бігудями в старих халатах. Вони завжди гарно виглядають, слідкують за новинками моди і люблять годинами гуляти з дитиною та своїми подругами-мамами.

Проте в цьому є своя небезпека. Жінка, яка присвятить своє життя маляті, буде хотіти, аби її дитина була найкращою, найпершою та найдосконалішою у всьому. Наталія Ханецька називає це ефектом гіперопіки або супер-мами.

«Цим вона використовує маля для задоволення своєї потреби в самореалізації. Таким мамам потрібно пам’ятати, що вони залишилися вдома не задля того, аби виростити ідеальну дитину, а через те, що вважали, що виховання маляти – важлива справа, яка потребує усієї уваги та сил», - вважає Наталія Ханецька.

10 порад безболісного виходу з декретної відпустки

1. Доглядаючи дитину, постійно спілкуйтеся з сусідами, іншими мамочками з вашого двору. Саме вони дадуть слушну пораду та допоможуть вам підшукати підходящу роботу.

2. Якщо є можливість, спробуйте йти на роботу лише на півставки. Половину дня ви зможете приділяти своїй дитині, а ще половину звикати до робочого процесу.

3. За три роки можна забути деякі нюанси своєї спеціальності. Спробуйте піти на курси по підвищенню кваліфікації.

4. Якщо ви все-таки пішли на роботу, то попросіть свого начальника не завалювати вас відразу роботою, а дати час на адаптування у новому середовищі.

5. Подружіться зі своїми колегами. В обідню перерву можете пригадати кумедну історію, яка трапилася з вами та вашим малюком. Вам буде приємно згадати про це, я колеги поважатимуть вас за щирість та відвертість.

6. Повернувшись з роботи, намагайтеся якнайбільше часу проводити зі своїм малюком. Читайте йому книги, розпитуйте, як пройшов день. І він розумітиме, ви завжди дбаєте про нього.

7. Якщо ж ваша декретна відпустка тривала менш ніж три роки і ви досі годуєте дитину груддю, то намагайтеся продовжувати нічні годування, адже контакт дитини з матір’ю є надзвичайно важливим.

8. Пам‘ятайте, що робота не завжди приносить задоволення, тому прийшовши додому, не скаржтеся та не нарікайте на свою сумну долю. Ваша дитина відразу перейме ваш стан і теж буде нервовою.

9. Вихідні обов’язково проводьте зі своєю сім’єю. Ніколи не беріть роботу додому.

10. Повертаючись з роботи, постійно приносьте дитині «гостинчики від зайчика». Таким чином дитина знатиме, що мама за ним дуже скучила.

Інформаційна служба газети «Діловий тижневик «ВСІМ»

Категория: Мои статьи | Добавил: khanetska1979 (20 Ноября 2012)
Просмотров: 392 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: